Етап Бремен - Цефен. Чернечий шлях (Mönchsweg)

 

 

 

 

 

 

Будь-яку фотографію можна збільшити, натиснувши на неї "мишкою""

Етап: Бремен (Bremen) - Цефен (Zeven)
Глобалізація середньовіччя- Християнська церква!

Цей етап ліпше робити разом з наступним. (Рекомендую)

Мапа Mönchsweg I частина. Від Бремену до Ельби

Люди добрі та недобрі, вас чекає велика і незабутня подорож! Ми беремо свій Старт з республіканського, як мінімум двічі героя (1654, 1666 років)- міста Бремен.

 

 

Хто вірить в казки тоді до вашої уваги млин, який подібний дуже на той де жив раніше іспанський кіт, кіт емігрував у тутешні землі, разом зі своїм господарем- послом зі славного містечка Сантьяго-де-Компостела!, ми і досі можемо бути свідками цього легендарного маршруту.

 

 

Той маршрут також починається десь біля цього стовпа, як і наш маршрут.... (з лівої сторони Бременського собору Святого Петра)

Так ось кіт став старий і його хотіли втопити, по іронії долі він знайшов споріднену душу- осла якій Жив та працював на цьому Млині, який дуже подібний на млин в Іспанії...

 

 

Посли старіють, як і осли, коти, собаки, та півні їх чекає майже однакова доля середньовіччя- копняк під сраку, петля чи камінь на шию, в ліпшому випадку можна стати бульйоном, чи борщем.

Так ось таке лихо, як Старість і не любов людей до тварин прихилого віку об'єднало осла, собаку, кота, півня. І чомусь після всіх тих передряг, на старість років вони вирішили стати музикантами у місті Бремені?

 

 

Безумовно вони сподівалися на допомогу Бременського Ангела і навіть мені той Ангел почав допомагати... В мене тут ще трошки і ключі впали б ось у цю дірку-щілину, але надувна кулька, яка взялась невідомо звідки, з чистого повітря, відбила її на решітку! Канечна, це був бременський янгел, який допомагає і дбає за старими бродягами!))

 

 

...Але знаєте ви, що тварини так і не добралися до міста дислокації, лишилися жити щасливо трохи на північ в маленькому будиночку, який відібрали у бандитів, а може і у слов'ян? І це ми спробуємо дізнатися.


Містечко Бремен з часом тато Карло подарував разом з срібним ключиком своєму синові Буратіно з Реймсу... чи як його там звали???? Той взяв ключик, сів на ровер, та поїхав геть, будувати церкви та театр... 

 

 

А ви готові до подорожі? Хочете у літку купити гірлянди? Нарядити у лісі ялинку, побачити офіс Санти? Хочете взнати де жили люди, які катували наших бременських лабухів, та старих монахів буратинців? А може хочете взнати, як монахи буратинці і бременські лабухи катували людей своєю музикою та  церквою?

 

 

Знаю що хочете! Тоді в дорогу по чернечькому шляху. А зараз трохи інфи для тих хто любить історію. Місто Бремен було засновано у.... По-перше, люди тут жили ще до того, як про них згадали і написали...

 

 

По-друге, тут полюбе проходили та пропливали люди, сама назва міста означає "на краю".

Маленьке містечко було створено на високих дюнах, уздовж річки Везер, навколо були болота, на південному заході починалась височина, на півночі річка впадає в море, на Схід добряче-так протоптана дорога до річки Ельби... Зрозуміло що з часів середньовіччя тут багато що змінилося, але ми приблизно можемо рушити по стопам місіонерів.

 

 

Як вам таке? Перше нагадування про місто пов'язано з Карлом Великим, який вогнем і мечем хотів перехрестити саксів і фризів, та всіх хто попадеться під руку... Місіонер Веллегард у своїй біографії згадує вбитого священика за ім'ям Гаврал (Gerwal) у 782 році, у цей рік майбутній святий вирішив для себе що ліпше втікнути від буйних саксів до Риму, цим робити тут проповіді, цей шлях до Риму ми також обов'язково пройдемо разом.

Але потім Дитя Лісу- вождь саксів Видукинд приймає християнство, священик Виллегад повертається і всі разом вони відбудовують з дерева церкву Св. Петра у 789 році! Ось якось так з саксами.

 

 

Тепер троха про вікінгів.., і повірте, що на цьому маршруті ви дізнаєтесь про Вікінгів більше ніж з серіалу Вікінги. 100%

Ви напевно думаєте, що все шло "крок за кроком", спочатку саксонці стали християнами, потім полабські словьяни, потім сканденави, балти... а ні, не зовсім так відбувалися події.

 

 

Все було набагато цікавішим, наприклад ось Вам будь ласка ще один святий, а тоді епископ  Гамбурга і Бремену Ансгар.... Читаючи його біографію і слухаючи екскурсовода в Гамбурзі, розумієш, що мова йде якби про різних людей? Та і наш з вами маршрут виглядає якось-дуже дитячим, якщо порівняти його зі шляхом який робив у середньовіччя епіскоп Ансгар. Дивіться який маршрут довелося б нам зробити, якщо повторювати його подорож крок за кроком...

 

 

Все почалося з датчан, їх конунг Харальд Кларк попросив підтримку у Людовика Благочестивого, а це франкський король- син Карла Великого! Місію тоді на північ почав Еббон Реймський- молочний брат короля при ньому якраз і  був Ансгар. Десь пару разів вони вибивали Гудфредів з Ютландії за допомогою саксів і слов'ян ободридів...

 

 

Але Харальд Кларк і його родина, та ще жменька місіонерів з Ансгаром були єдині християни на півострові,  скажемо так, що в ті часи (а це 827- 829 роки) це було не дуже популярно і Хорик I його перемагає під гаслами Одіна!

 

 

Франкі йому не допомагають, бо самі мають між собою проблеми, але дарять Харальду шматочок землі з кріпаками у Фрізії, люди кажуть, що він напевно перший дан, який отримав франкське графство. О, як!

Але на цьому подорож Ансгара не закінчується, у 827 році після того, як Хорік все зруйнував, священик був запрошений іншим конунгом Бьорном з Хоги, який правив зі своїм братом разом у Швеції (правда, це не зовсім Швеція, яку ми зараз маємо, але це- таке... )

Ансгар будує першу у Скандинавії церкву на торговельному шляху недалеко від Стокгольма. У 831 році був викликаний з Скандинавії до Гамбургу створювати архієпархію Гамбурга, розмножувати та розповсюджувати епископів в усій Півночі Європи. У Гамбурзі він будує церкву Святої Марії під захистом відомого вам Хоріка I, від якого ще нещодавно відгрибав п....

 

 

Але після смерті короля Франків починається знову хардкор. Вікінги палять у 843 році Гамбург, та місіонерські точки у "Швеції", Гамбург після того вже надовго стає маленьким містом-селом, Ансгар переїжджає до Бремена, місто більш-менш укріплене, з тих часів Бремен бере ініціативу у релігійній політиці, але слід за Гамбургом руйнується від датських вікінгів у 850 чи у 858 році... У 915 році його захоплюють угорці та жителів крадуть... але, це ми забігли вперед...

Нагадую, що ця земля до 10 серпня 843 року називалася Імперією Карла Великого, а після Верденського договору 10 серпня 843 року ця земля, де ми зараз з вами на роверах їдемо, почала називатися Східна Франкія, а по латині писалася так "Francia Orientalis".

Ю-хуууу ми з Вами у Франції!!! Але ні, не у Франції, а у Франкії, але ви зрозуміли напевно, що між Францією і Франкією є дуже багато спільного, так-як Німеччина і сучасна Франція також входили раніше в імперію Великого Карла, чи Карла Великого, щось я зовсім заплутався?)) Але тоді Перший Рейх розпався. (хоча хтось може важати Св.Рм.Імп. першим рх-ом але Наполеон ні!)

Тепер Ви дізналися, що чернці будуть шастати тут, і там, і сям... Від Бремена до Моравії, від Моравії до Данії та "Швеції", від "Швеції" до полабських слов'ян., від полабських слов'ян тікати в Гамбург, з Гамбурга тікати в Бремен...

Дуже нелегка доля чернця, я Вам кажу!

І в Бремені Ви зрозуміли- якось не тихо, незатишно, то вікінги прийдуть все спалять, а за ними угорці все по-руйнують, та й самі сакси заспокоються тільки тоді коли королем Східно-Франкського королівства стане герцог Саксонії Генріх I (Птахолап), це перший король саксонської династії (Людольфінгів). Це ще один штрих, ци пазл у нашій з Вами подорожі-історії.

 

 

XI століття теж було дуже цікаве для Бремену і для тих земель в загальному, крім вікінгів тут також відрізняться слов'яни, але про це ми торкнемося по дорозі, все одно будимо чіплятися на шляху то за одних, то за інших.
А ось Вам монумент бременському Роланду, найстарішому монументу в Німеччині, це символ імперської влади і самовідданості лицарства! Статую ставили тільки там, де місто заслуговувало право Вільного Міста своєю вірністю до імператора!

Бузумовно ця "вільність" купувалася за великі гроші від торгівельних потоків шляху на якому стояло місто.

 

 

Бремен і досі лишається Вільним Ганзейським містом разом зі своїм Бремехафеном, а між ними зараз земля Нижньої Саксонії.

 

 

А ми будемо вибератися з цього міста по слідам монахів, дорога веде в сторону вокзала, з правої сторони є тунель-міст, над нами їздять зараз потяги... Далі буде ланшафтний парк Бремена, дуже великий, так-що хто захоче може залишитися тут жити і полювати на тварин.

 

 

Вказівник на Гамбург! Залишилося не так вже багато, якихось 150 км.

 

 

Від собору до вокзалу, все прямо, через тунель, а потім через парк, і знову все прямо, та прямо, ось до цього шлюзу! Тепер ми доїхали до річки Вюмме (нім. Wümme), річка служить кордоном між Бременом та Нижньої Саксонії, річка бере початок в Люнебургскій пустоші, цей край Вам обов'язково потрібно теж показати, довжина річки 118 км. Зараз ми повернемо направо і поїдемо вздовж річки не перетинаючи її у селища Боргфельд (Borgfeld).

 

 

Тут ви побачити всю принадність, та красу ланшафту, і яка величезна робота була пророблена, щоб все це висушити, набудувати дамби, ось по такій дамбі ми і їдемо, без них тут не як не можна, вони стабілізують ріку під час дощів, без дамб всі корови плавали б.

 

 

По дорозі будуть величезні садиби саксонских фармерів, які підтримуються в традиційному вигляді, якщо не асфальт можно було подумати, що ми середньовіччі. Раніше тут жили германські племена Хавків, потім їх почали називати саксами, а когось навіть фрізами, про це теж колись буде, щось тут писатися...

 

 

Ну, як тут без коней, напевно вони найщасливіші коні у світі! Дивіться який простір! Всі ці землі на південь від річки були оброблені за дорученням архієпископа голландцями ...

 

 

Голландці тут будуть обробляти землю всюди, аж до Гамбурга і далі, тут немає нічого дивного, бо якось графство Голандія входила до складу Священної Римської Імперії, яка була майже на всій території сучасної Німеччини і трошки більше...

 

 

А звідти зовсім недалеко по дорозі знаходиться ще одне цікаве село Фишерхуде (нім. Fischerhude) ...

 

 

Там стіна біля церкви зроблена з могильних плит, я такого ще не бачив! Їх взяли з села Вільштедт (нім. Wilstedt), що також недалеко.

 

 

Село раніше було дуже маленьке, належало приходу звідки притягли ці цвінтарські плити, розташоване на острові, в рукаві річки Вюмме, серед дюн та болота, але це не завадило місцевим розбагатіти на ловлі вугра і видобутку сіна.

 

 

Цікава історія, яка робить це село оригінальним і особливим. Після того, як Генріх Брелінг і Вільгельм Генріх Рохмейер оселилися в Фішерхуде в 1908 році, воно перетворилося в колонію художників. Пізніше прийшли сюди Отто Модерсон, Ханс Бух, Клара Рільке-Вестхофф (дружина Райнера Марія Рільке) і її брат, художник Хельмут Вестхофф, композитор Карл Герстбергер і письменник Дидрих Спекманн. У 1922 році Ян Бонтьес ван Бик і його невістка, скульптор Амелі Брелінг, які заснували керамічну майстерню, яка була торговою маркою з 1925 года.Fischerhuder

 

 

...але це знову не все, тут провів своє дитинство Георг Фрідріх Фердинанд, його прапрапрапрабабка була королева Великобретанії Вікторія, яка померла на руках свого онука кайзера Вільгельма II (німецького імператора), який був прапрадідом того самого голови дома Гогенцоллернов Георга Фрідріха Фердинанда Прусського, який тут провів своє дитинство разом з сестрою.

 

 

Ви собі уявляєте Прусський принц має замок в Швабії, який відвідують в рік майже 300.000 туристів, а він проводить і зараз свій вільний час у цьому затишному селі! Серед води, болота, дюн, та лісу! Що їдемо далі?

 

 

Наступне село по дорозі, яке вже відоме майже 1000 років Вильштедт, вперше згадується у книзі «Чудові зцілення на могилі Віллехадс» вже згаданого нами бременського архієпископа Ансгара у 860 році. Ще одне достовірне документальна згадка відбулася в 1124 році, коли папа Калікст II подарував селищу Вілленстеде монастир Растеде. Там пишеться ще про десятки сіл в цих краях.

 

Ще Вас хочу повідомити, що дорога дуже чудова, їхати дуже легко і файно, якщо б я не пробив колесо в загалі був шик, а так майже 90 км. їхав на пробитому.

 

 

Роздоріжжі...

 

 

...Села, як музеї під відкритим небом!

 

 

...Стара техніка, яка до сих пір їздить, та працює!

 

 

Церква Святої Маргарити у Гигум (нім. Gyhum)

 

 

...недалеко від Цефен (Zeven)

 

 

...дивіться, які грушки на халяву!!!

 

 

... нарешті біля монастиря у Цефен!!! Казковий там парк!!! Кінець першого етапу!!!

наступний етап ->

 

Можете задати своє питання
через эл.пошт. tropinka.es@gmail.com
через skype:
vadym.boyarskyy

 

 

 

 

Контактна інформація власника сайту